- шаркотіти
- -очу́, -оти́ш і шаркота́ти, -очу́, -о́чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм.Підсил. до шаркати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шаркотіти — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
шаркотіння — іменник середнього роду розм … Орфографічний словник української мови
шаркотіння — я, с., розм. Дія за знач. шаркотіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
шаркотіти — [шаркоут’і/тие] коучу/, коти/ш, котиемо/, котиете/; нак. коти/, коут і/т … Орфоепічний словник української мови
шаркотати — див. шаркотіти … Український тлумачний словник
човгати — (терти, шкребти по якійсь поверхні, видаючи шарудіння, шерхіт), шаркати, шаркоті[а]ти, шурхати, шурхота[і]ти; шкрьобати (взуттям) … Словник синонімів української мови